фуркотати

фуркотати: = фуркоті́ти

1) фурча́ть; (о лошадях) фы́ркать; (о веретене) жужжа́ть

2) пролета́ть [с шу́мом]; (вверх) взлета́ть; (о птицах) вспа́рхивать [с шу́мом]; (в сторону) отлета́ть; (перен.) лете́ть

3) (издавать звуки) фурча́ть; гуде́ть (о пламени); жужжа́ть (о веретене)

Игры ⚽ Поможем написать реферат

фуркотати — очу/, о/чеш і фуркоті/ти, очу/, оти/ш, недок., розм. 1) Утворювати одноманітно деренчливі звуки під час роботи (про механізми, машини і т. ін.). 2) Підсил. до фуркати … Український тлумачний словник
фуркотати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
фуркотати — кочеш, че, Пт. Шуміти крилами … Словник лемківскої говірки
фуркотання — я, с. Дія за знач. фуркотати … Український тлумачний словник
фуркотіти — див. фуркотати … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике